Проста просвіта › Історія України › 9 клас

§13. Повсякденне життя, освіта й наука: комікс «Школа не для всіх»

Історія України, 9 клас. Підручник: Власов, Данилевська, Ващук, Генеза, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Село на Київщині, 1833 — Київщина

Петрусь: Тату, я хочу до школи! І Одарка хоче, вона ж розумніша за мене.

Батько-дяк: Підеш ти, сину. А дочці — пряжа й господарство. Так у нас заведено.

Голос за кадром: Життя різнилося за імперією, станом, вірою, статтю й віком. Найбільше було селян. Чи всім до школи?

2. Та сама хата, 1833 — Київщина

Голос за кадром: Француз Домінік П'єр де ля Фліз від 20-х рр. — лікар на Київщині. Він описує й малює побут селян.

Де ля Фліз: Хата дерев'яна, під соломою. Одна кімната, сіни й комора без вікон. Піч, а димар сплетено з лози.

Мати: А на покуті — ікони, прибрані вишитими рушниками. Там у нас найпочесніше місце.

3. Обід у хаті, 1833 — Київщина

Мати: Їжте, пане: хліб житній, борщ із салом і буряками, картопля, каша. Пшеничний хліб — хіба на свято.

Петрусь: А м'ясо в нас лише на свято чи в неділю!

Де ля Фліз · запис, цитата: «…жителі цих місць дуже гостинні».

4. Ярмарок, 1833 — Київщина

Г. Квітка-Основ'яненко · цитата: «Таки куди оком не глянеш, то усе люди…» («Салдацький патрет», 1833)

Петрусь: Дядьки в свитах із домашнього сукна, смушкових шапках і чоботях, а в поле — у личаках!

Одарка: А мені б стрічки в коси й намисто! Найбагатші носять коралове.

5. Вечір біля хати — Київщина

Одарка · пісня з «Наталки Полтавки»: «Віють вітри, віють буйні…»

Батько-дяк: Котляревський, Квітка, Гулак-Артемовський пишуть про наше життя. Для істориків це цінне джерело.

Голос за кадром: Жінки мали менше прав і можливостей, ніж чоловіки: це гендерна нерівність патріархального побуту.

6. Сільська школа, зима 1834 — Київщина

Дяк-учитель: Парафіяльна школа — для дітей найнижчих станів. Учимося 4–6 місяців, до весни.

Петрусь: Читаємо й пишемо російською, рахуємо, вчимо основи віри. Два і два — чотири!

Одарка: А я за дверима теж усі літери запам'ятаю…

7. Повітове місто, 1835 — Київщина

Батько-дяк: Повітове училище — для дворян, купців, урядовців, ремісників. Гімназії й університети — переважно для дворян.

Панич: А я йду до гімназії! Перша в підросійській Україні відкрилася 1804 р. — Одеська комерційна.

Батько-дяк: А нам, дяковій родині, дорога до науки — через духовну школу в Києві.

8. Київ, Поділ, 1836 — Київ

Хома: Тут була Київська академія — єдина вища школа підросійської України. Уряд зробив її становою, духовною.

Хома: 1817 р. академію закрили, а через два роки, 1819-го, відкрили Київську духовну академію.

Петрусь: Тож і я тут учитимусь!

9. Київ, бурса, 1837 — Київ

Хома: У нас, у Харкові, 1805 р. відкрили університет — зусиллями Василя Каразіна, коштом дворян, купців і містян.

Петрусь: Оце людина! Шкода тільки, що погоду ніхто не вміє передбачити.

Хома: Каразін і про це подумав: 1810 р. запропонував мережу метеостанцій — передбачати посухи й бурі.

10. Київ, бурса, ніч 1838 — Київ

Петрусь: Тритомний курс математики Тимофія Осиповського, професора Харківського університету!

Хома: Він довго був нашим основним підручником. Осиповський рушив уперед математику, фізику й астрономію.

Хома: А ще є Михайло Остроградський — великий математик. Спи вже…

11. Київ, бурса, 1838 — Київ

Хома: Мій брат — у Ніжині, у Гімназії вищих наук. Там гімназійний і університетський курси разом.

Петрусь: Як у Кременецькому ліцеї й Рішельєвському в Одесі! Усі постали в першій чверті століття.

Хома: Еге ж. А з Ніжина вийшов сам Микола Гоголь!

12. Київ, бурса, 1839 — Київ

Хома: В австрійській Галичині з реформи 1774 р. школи «тривіальні», «головні» й «нормальні».

Хома: Українською там учать лише в дяківках, які громади тримають своїм коштом.

Петрусь: А у Львові з 1784 р. університет, та вчать латинською, німецькою й частково польською.

13. Київ, 1843 — Київ

Голос за кадром: Київський університет Святого Володимира відкрили 1834 р. Перший ректор — Михайло Максимович.

Максимович: Я ботанік, написав «Основи ботаніки». А ще збираю пісні: фольклор — теж наука. Звідки ця?

Петро: Її співає моя сестра Одарка. До школи її не пустили, а пісень вона знає сотню!

14. Київ, 1846 — Київ

Петро: П'ятитомна «Історія Малоросії» Миколи Маркевича, 1842–1843 рр. — від давнини до кінця XVIII ст.!

Петро: І «Історія Нової Січі» Аполлона Скальковського з Одеси, 1841 р., — перша праця про запорозьке козацтво.

Костомаров: Історія — це не лише царі й війни, панове. Це життя народу.

15. Правобережжя, 1846 — Правобережна Україна

Голос за кадром: 1843 р. в Києві постала Тимчасова комісія для розгляду давніх актів — Київська археографічна комісія.

Шевченко: Мене запросили до комісії художником — замальовувати старі церкви, кургани, пам'ятки.

Петро: А я шукаю давні документи в монастирських архівах. Скільки тут нашої історії!

16. Рідне село, 1847 — Київщина

Одарка: Я вивчила літери під дверима школи! Читаю «Катерину» Шевченка — про долю кріпачки та її дитини.

Петро: Школа ще не для всіх: навіть 1856 р. на всю підросійську Україну — лише 1320 парафіяльних і повітових шкіл.

Одарка: Нічого. Знання знайдуть дорогу — і до дівчат, і до селян.

Тест: 8 запитань

  1. Для кого призначалися парафіяльні школи в підросійській Україні?

    • Для дітей дворян
    • Для дітей «найнижчих станів»
    • Лише для дітей купців і урядовців
    • Лише для дівчат
  2. Що, за записами де ля Фліза, здебільшого їли селяни Київщини?

    • Щодня пшеничний хліб і яловичину
    • Житній, гречаний чи ячмінний хліб, борщ, картоплю, кашу, а м'ясо — лише на свято чи в неділю
    • Переважно рибу й рис
    • Лише заморські продукти з ярмарку
  3. Як було засновано Харківський університет (1805)?

    • За наказом австрійського цісаря
    • Зусиллями Василя Каразіна, коштом місцевого дворянства, купецтва й містян
    • Його перенесли з Києва разом з академією
    • Його збудувала Київська археографічна комісія
  4. Чим уславився професор Харківського університету Тимофій Осиповський?

    • Склав перший словник української мови
    • Тритомним курсом математики, який довго був основним вітчизняним підручником
    • Відкрив першу гімназію в Ніжині
    • Створив карту зоряного неба для моряків
  5. Які школи на західноукраїнських землях були єдиними з навчанням українською мовою?

    • «Тривіальні» школи
    • Парафіяльні школи-дяківки, які громади утримували своїм коштом
    • Львівська академічна гімназія
    • Львівський університет
  6. Хто став першим ректором Київського університету Святого Володимира (1834)?

    • Микола Костомаров
    • Василь Каразін
    • Михайло Максимович
    • Тимофій Осиповський
  7. Хто автор п'ятитомної «Історії Малоросії» (1842–1843)?

    • Аполлон Скальковський
    • Микола Маркевич
    • Михайло Остроградський
    • Григорій Квітка-Основ'яненко
  8. Кого запросили до Київської археографічної комісії художником, щоб замальовувати пам'ятки?

    • Михайла Остроградського
    • Івана Котляревського
    • Григорія Квітку-Основ'яненка
    • Тараса Шевченка

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Історія України, 9 клас · § 13 · Побут, освіта й наука

Школа не для всіх

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі