Проста просвіта › Історія України › 9 клас
§13. Повсякденне життя, освіта й наука: комікс «Школа не для всіх»
1. Село на Київщині, 1833 — Київщина
Петрусь: Тату, я хочу до школи! І Одарка хоче, вона ж розумніша за мене.
Батько-дяк: Підеш ти, сину. А дочці — пряжа й господарство. Так у нас заведено.
Голос за кадром: Життя різнилося за імперією, станом, вірою, статтю й віком. Найбільше було селян. Чи всім до школи?
2. Та сама хата, 1833 — Київщина
Голос за кадром: Француз Домінік П'єр де ля Фліз від 20-х рр. — лікар на Київщині. Він описує й малює побут селян.
Де ля Фліз: Хата дерев'яна, під соломою. Одна кімната, сіни й комора без вікон. Піч, а димар сплетено з лози.
Мати: А на покуті — ікони, прибрані вишитими рушниками. Там у нас найпочесніше місце.
3. Обід у хаті, 1833 — Київщина
Мати: Їжте, пане: хліб житній, борщ із салом і буряками, картопля, каша. Пшеничний хліб — хіба на свято.
Петрусь: А м'ясо в нас лише на свято чи в неділю!
Де ля Фліз · запис, цитата: «…жителі цих місць дуже гостинні».
4. Ярмарок, 1833 — Київщина
Г. Квітка-Основ'яненко · цитата: «Таки куди оком не глянеш, то усе люди…» («Салдацький патрет», 1833)
Петрусь: Дядьки в свитах із домашнього сукна, смушкових шапках і чоботях, а в поле — у личаках!
Одарка: А мені б стрічки в коси й намисто! Найбагатші носять коралове.
5. Вечір біля хати — Київщина
Одарка · пісня з «Наталки Полтавки»: «Віють вітри, віють буйні…»
Батько-дяк: Котляревський, Квітка, Гулак-Артемовський пишуть про наше життя. Для істориків це цінне джерело.
Голос за кадром: Жінки мали менше прав і можливостей, ніж чоловіки: це гендерна нерівність патріархального побуту.
6. Сільська школа, зима 1834 — Київщина
Дяк-учитель: Парафіяльна школа — для дітей найнижчих станів. Учимося 4–6 місяців, до весни.
Петрусь: Читаємо й пишемо російською, рахуємо, вчимо основи віри. Два і два — чотири!
Одарка: А я за дверима теж усі літери запам'ятаю…
7. Повітове місто, 1835 — Київщина
Батько-дяк: Повітове училище — для дворян, купців, урядовців, ремісників. Гімназії й університети — переважно для дворян.
Панич: А я йду до гімназії! Перша в підросійській Україні відкрилася 1804 р. — Одеська комерційна.
Батько-дяк: А нам, дяковій родині, дорога до науки — через духовну школу в Києві.
8. Київ, Поділ, 1836 — Київ
Хома: Тут була Київська академія — єдина вища школа підросійської України. Уряд зробив її становою, духовною.
Хома: 1817 р. академію закрили, а через два роки, 1819-го, відкрили Київську духовну академію.
Петрусь: Тож і я тут учитимусь!
9. Київ, бурса, 1837 — Київ
Хома: У нас, у Харкові, 1805 р. відкрили університет — зусиллями Василя Каразіна, коштом дворян, купців і містян.
Петрусь: Оце людина! Шкода тільки, що погоду ніхто не вміє передбачити.
Хома: Каразін і про це подумав: 1810 р. запропонував мережу метеостанцій — передбачати посухи й бурі.
10. Київ, бурса, ніч 1838 — Київ
Петрусь: Тритомний курс математики Тимофія Осиповського, професора Харківського університету!
Хома: Він довго був нашим основним підручником. Осиповський рушив уперед математику, фізику й астрономію.
Хома: А ще є Михайло Остроградський — великий математик. Спи вже…
11. Київ, бурса, 1838 — Київ
Хома: Мій брат — у Ніжині, у Гімназії вищих наук. Там гімназійний і університетський курси разом.
Петрусь: Як у Кременецькому ліцеї й Рішельєвському в Одесі! Усі постали в першій чверті століття.
Хома: Еге ж. А з Ніжина вийшов сам Микола Гоголь!
12. Київ, бурса, 1839 — Київ
Хома: В австрійській Галичині з реформи 1774 р. школи «тривіальні», «головні» й «нормальні».
Хома: Українською там учать лише в дяківках, які громади тримають своїм коштом.
Петрусь: А у Львові з 1784 р. університет, та вчать латинською, німецькою й частково польською.
13. Київ, 1843 — Київ
Голос за кадром: Київський університет Святого Володимира відкрили 1834 р. Перший ректор — Михайло Максимович.
Максимович: Я ботанік, написав «Основи ботаніки». А ще збираю пісні: фольклор — теж наука. Звідки ця?
Петро: Її співає моя сестра Одарка. До школи її не пустили, а пісень вона знає сотню!
14. Київ, 1846 — Київ
Петро: П'ятитомна «Історія Малоросії» Миколи Маркевича, 1842–1843 рр. — від давнини до кінця XVIII ст.!
Петро: І «Історія Нової Січі» Аполлона Скальковського з Одеси, 1841 р., — перша праця про запорозьке козацтво.
Костомаров: Історія — це не лише царі й війни, панове. Це життя народу.
15. Правобережжя, 1846 — Правобережна Україна
Голос за кадром: 1843 р. в Києві постала Тимчасова комісія для розгляду давніх актів — Київська археографічна комісія.
Шевченко: Мене запросили до комісії художником — замальовувати старі церкви, кургани, пам'ятки.
Петро: А я шукаю давні документи в монастирських архівах. Скільки тут нашої історії!
16. Рідне село, 1847 — Київщина
Одарка: Я вивчила літери під дверима школи! Читаю «Катерину» Шевченка — про долю кріпачки та її дитини.
Петро: Школа ще не для всіх: навіть 1856 р. на всю підросійську Україну — лише 1320 парафіяльних і повітових шкіл.
Одарка: Нічого. Знання знайдуть дорогу — і до дівчат, і до селян.
Тест: 8 запитань
Для кого призначалися парафіяльні школи в підросійській Україні?
- Для дітей дворян
- Для дітей «найнижчих станів»
- Лише для дітей купців і урядовців
- Лише для дівчат
Що, за записами де ля Фліза, здебільшого їли селяни Київщини?
- Щодня пшеничний хліб і яловичину
- Житній, гречаний чи ячмінний хліб, борщ, картоплю, кашу, а м'ясо — лише на свято чи в неділю
- Переважно рибу й рис
- Лише заморські продукти з ярмарку
Як було засновано Харківський університет (1805)?
- За наказом австрійського цісаря
- Зусиллями Василя Каразіна, коштом місцевого дворянства, купецтва й містян
- Його перенесли з Києва разом з академією
- Його збудувала Київська археографічна комісія
Чим уславився професор Харківського університету Тимофій Осиповський?
- Склав перший словник української мови
- Тритомним курсом математики, який довго був основним вітчизняним підручником
- Відкрив першу гімназію в Ніжині
- Створив карту зоряного неба для моряків
Які школи на західноукраїнських землях були єдиними з навчанням українською мовою?
- «Тривіальні» школи
- Парафіяльні школи-дяківки, які громади утримували своїм коштом
- Львівська академічна гімназія
- Львівський університет
Хто став першим ректором Київського університету Святого Володимира (1834)?
- Микола Костомаров
- Василь Каразін
- Михайло Максимович
- Тимофій Осиповський
Хто автор п'ятитомної «Історії Малоросії» (1842–1843)?
- Аполлон Скальковський
- Микола Маркевич
- Михайло Остроградський
- Григорій Квітка-Основ'яненко
Кого запросили до Київської археографічної комісії художником, щоб замальовувати пам'ятки?
- Михайла Остроградського
- Івана Котляревського
- Григорія Квітку-Основ'яненка
- Тараса Шевченка
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.