Проста просвіта › Історія України › 9 клас
§12. «Весна народів» 1848–1849 рр.: комікс «Женець, що заспав»
1. Галичина, 1848 рік — Женець, що заспав
Голос за кадром: 1848–1849 рр. Європою котиться хвиля революцій — «Весна народів». Вона дійде й до Австрійської імперії.
Голос за кадром: А галицькі русини — так тоді звали українців — ніби міцно заснули, поки сусіди давно в полі.
Голос за кадром: Чи прокинеться женець? І чи наздожене сусідів? Гортай.
2. Галичина, 1840-ті роки — Галичина
Головацький: Я Яків Головацький, колишній трійчанин. Пишу про долю русинів в Австрії.
Головацький · цитата: «Русини… живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл…»
Головацький · цитата: «Народ… ледве животіє… а його вожді… присипляють його далі в цьому сні…»
3. Відень, березень — квітень 1848 — Відень
Студент: Слідом за Францією повстав Відень! Березень 1848-го: канцлер Меттерніх тікає!
Глашатай: 25 квітня — Конституційна грамота: Австрія — конституційна монархія! Свобода друку, зборів, віри!
Глашатай: Усім народам — непорушність національності й мови. У червні — перші вибори до парламенту!
4. Галицьке село, травень 1848 — Галичина
Дід: Указ цісаря від 22 квітня: селян Галичини звільнено від панщини!
Селянка: І вже з 15 травня 1848-го ми вільні — на чотири місяці раніше, ніж уся монархія!
Голос за кадром: Скасування панщини стало одним з найважливіших завоювань революції.
5. Львів, квітень 1848 — Львів
Діяч ЦРН: Ми — Центральна рада народова! Відновимо Польщу 1772 року, а русини — частина польського народу.
Священник: Ні, ми окремий народ! 19 квітня ми подали Стадіону клопотання до імператора.
Священник: Нашу мову — у школи й громадське життя, нам — доступ до всіх посад, духовенству — рівні права!
6. Львів, 2 травня 1848 — Львів
Яхимович: Я єпископ Григорій Яхимович. Сьогодні, 2 травня 1848-го, у Львові постала Головна руська рада. Я її голова.
Член ради: Це перша українська легальна політична організація! У раді 30 членів: духовенство й світська інтелігенція.
Добрянський: Я Адольф Добрянський, провідник закарпатських українців. Я теж у раді.
7. Львів, перше засідання ради — Притча про женця
Яхимович: Послухайте притчу. Женець-русин пізно став до роботи, а сусіди давно жали в полі.
Яхимович: Та як узявся жати, то порівнявся з ними, а поки сонце заходило, перегнав усіх женців!
Яхимович · цитата: «Таких Русинів нам треба… що довше ми заспали, то пильніше берімося до роботи»
8. Львів, травень 1848 — Львів
Читач: «Зоря Галицька» — перша в Галичині та в Україні газета українською мовою! Видає її рада.
Відозва ради · цитата: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу…»
Голос за кадром: Уперше в Галичині офіційно заявили: наддніпрянські й галицькі українці — одна нація.
9. Східна Галичина, 1848–1849 — Східна Галичина
Член ради: Наш прапор — синьо-жовтий, а герб — золотий лев на синьому тлі!
Селянин: А в нашому селі — своя руська рада. Таких рад у Східній Галичині вже близько п'ятдесяти.
Член ради: Вимагаємо відокремити Східну Галичину від Західної. До кінця січня 1849-го — 200 тисяч підписів!
10. Львів, 23 травня 1848 — Львів
Магнат: Ми — Руський собор, русини польської нації. Галичина має лишитися цілою, а в ній — польське верховенство!
Вагилевич: А я, колишній трійчанин Іван Вагилевич, редагую газету собору — «Дневник Рускій».
Голос за кадром: Після придушення повстання у Львові 1 листопада 1848-го влада заборонила і Руський собор, і ЦРН.
11. Відень, липень 1848 — Парламент
Голос за кадром: Перший парламент Австрії. Серед депутатів — 39 українців з Галичини, з них 27 селян.
Капущак: Я селянин Іван Капущак. Ми з Кобилицею вимагаємо скасувати панщину без викупу поміщикам!
Капущак · цитата: «Батоги і канчуки… се нехай буде їм відшкодуванням»
12. Буковина і Закарпаття, 1848–1849 — Сусідні краї
Кобилиця: Я Лук'ян Кобилиця. На Буковині я очолив селянське повстання.
Голос за кадром: Буковина хотіла лишитися з Галичиною, але з 1849-го стала окремим коронним краєм.
Добрянський: Ми з Духновичем хочемо об'єднати Закарпаття зі Східною Галичиною. 1849-го я просив про це цісаря.
13. Львів, жовтень 1848 — Львів
Устиянович: Я Микола Устиянович. На перший з'їзд діячів культури у Львові з'їхалися 118 учасників!
Учасник: Більшість за літературну мову, близьку до народної, «гражданський» шрифт і фонетичний правопис!
Голос за кадром: Того ж 1848-го в Коломиї відкрили першу в Галичині українську читальню.
14. Східна Галичина, 1849 — Карпати
Старшина: Батальйон руських гірських стрільців: шість сотень, 1400 осіб! Старшини здебільшого українці.
Стрілець: І однострій у нас свій. Охороняємо край від можливого вторгнення угорських повстанців.
Голос за кадром: Цю своєрідну національну гвардію створили 1849-го з ініціативи Головної руської ради.
15. Відень, 1848–1851 — Кінець революції
Голос за кадром: Парламент звільнив селян лише з викупом, а ділити Галичину відмовився.
Франц-Йосиф I: Я новий цісар Франц-Йосиф I. У березні 1849-го даю власну конституцію, а парламент розпускаю.
Голос за кадром: Грудень 1851-го: конституцію скасовано, повернувся абсолютизм. Посади в Галичині — у поляків.
16. Львів, 1849 рік — Женець прокинувся
Головацький: Я писав: «без часопису, без шкіл». Тепер є газета, а нашу мову вчать у школах і гімназіях!
Головацький: А з 1849-го я очолюю кафедру української мови та літератури у Львівському університеті.
Голос за кадром: 1849-го засновано й Народний дім у Львові. Женець ще не перегнав сусідів, але прокинувся!
Тест: 8 запитань
Коли й де постала Головна руська рада?
- 25 квітня 1848 р. у Відні
- 2 травня 1848 р. у Львові
- 1 листопада 1848 р. у Львові
- У жовтні 1848 р. в Коломиї
Хто очолив Головну руську раду і розповів притчу про женця, що заспав?
- Яків Головацький
- Адольф Добрянський
- Єпископ Григорій Яхимович
- Микола Устиянович
Що таке «Зоря Галицька»?
- Перша в Галичині та в Україні газета українською мовою
- Газета Руського собору
- Відозва Центральної ради народової
- Конституційна грамота 1848 р.
Яку символіку прийняли галицькі українці з ініціативи Головної руської ради?
- Червоно-білий прапор і білого орла
- Синьо-жовтий прапор і золотого лева на синьому тлі
- Чорно-жовтий прапор і двоголового орла
- Малиновий прапор і архангела Михаїла
З якого дня селяни Галичини стали вільними від панщини?
- З 15 травня 1848 р.
- З 25 квітня 1848 р.
- З березня 1849 р.
- З грудня 1851 р.
Чого вимагали в парламенті селянські депутати Іван Капущак і Лук'ян Кобилиця?
- Скасувати панщину з викупом, який сплатять селяни
- Відновити Польщу в кордонах 1772 р.
- Скасувати панщину без викупу поміщикам
- Розпустити парламент
Що було головною політичною вимогою руських рад, під якою зібрали 200 тис. підписів?
- Поділити Галичину й зробити Східну Галичину окремим коронним краєм
- Приєднати всю Галичину до Угорщини
- Відновити Польщу в кордонах 1772 р.
- Скасувати конституцію
Що сталося в Австрійській імперії в грудні 1851 р.?
- Галичину поділили на дві частини
- Відкрився перший парламент
- Скасували конституцію й повернулися до абсолютизму
- Селян звільнили від панщини
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.