Проста просвіта › Історія України › 9 клас

§12. «Весна народів» 1848–1849 рр.: комікс «Женець, що заспав»

Історія України, 9 клас. Підручник: Власов, Данилевська, Ващук, Генеза, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Галичина, 1848 рік — Женець, що заспав

Голос за кадром: 1848–1849 рр. Європою котиться хвиля революцій — «Весна народів». Вона дійде й до Австрійської імперії.

Голос за кадром: А галицькі русини — так тоді звали українців — ніби міцно заснули, поки сусіди давно в полі.

Голос за кадром: Чи прокинеться женець? І чи наздожене сусідів? Гортай.

2. Галичина, 1840-ті роки — Галичина

Головацький: Я Яків Головацький, колишній трійчанин. Пишу про долю русинів в Австрії.

Головацький · цитата: «Русини… живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл…»

Головацький · цитата: «Народ… ледве животіє… а його вожді… присипляють його далі в цьому сні…»

3. Відень, березень — квітень 1848 — Відень

Студент: Слідом за Францією повстав Відень! Березень 1848-го: канцлер Меттерніх тікає!

Глашатай: 25 квітня — Конституційна грамота: Австрія — конституційна монархія! Свобода друку, зборів, віри!

Глашатай: Усім народам — непорушність національності й мови. У червні — перші вибори до парламенту!

4. Галицьке село, травень 1848 — Галичина

Дід: Указ цісаря від 22 квітня: селян Галичини звільнено від панщини!

Селянка: І вже з 15 травня 1848-го ми вільні — на чотири місяці раніше, ніж уся монархія!

Голос за кадром: Скасування панщини стало одним з найважливіших завоювань революції.

5. Львів, квітень 1848 — Львів

Діяч ЦРН: Ми — Центральна рада народова! Відновимо Польщу 1772 року, а русини — частина польського народу.

Священник: Ні, ми окремий народ! 19 квітня ми подали Стадіону клопотання до імператора.

Священник: Нашу мову — у школи й громадське життя, нам — доступ до всіх посад, духовенству — рівні права!

6. Львів, 2 травня 1848 — Львів

Яхимович: Я єпископ Григорій Яхимович. Сьогодні, 2 травня 1848-го, у Львові постала Головна руська рада. Я її голова.

Член ради: Це перша українська легальна політична організація! У раді 30 членів: духовенство й світська інтелігенція.

Добрянський: Я Адольф Добрянський, провідник закарпатських українців. Я теж у раді.

7. Львів, перше засідання ради — Притча про женця

Яхимович: Послухайте притчу. Женець-русин пізно став до роботи, а сусіди давно жали в полі.

Яхимович: Та як узявся жати, то порівнявся з ними, а поки сонце заходило, перегнав усіх женців!

Яхимович · цитата: «Таких Русинів нам треба… що довше ми заспали, то пильніше берімося до роботи»

8. Львів, травень 1848 — Львів

Читач: «Зоря Галицька» — перша в Галичині та в Україні газета українською мовою! Видає її рада.

Відозва ради · цитата: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу…»

Голос за кадром: Уперше в Галичині офіційно заявили: наддніпрянські й галицькі українці — одна нація.

9. Східна Галичина, 1848–1849 — Східна Галичина

Член ради: Наш прапор — синьо-жовтий, а герб — золотий лев на синьому тлі!

Селянин: А в нашому селі — своя руська рада. Таких рад у Східній Галичині вже близько п'ятдесяти.

Член ради: Вимагаємо відокремити Східну Галичину від Західної. До кінця січня 1849-го — 200 тисяч підписів!

10. Львів, 23 травня 1848 — Львів

Магнат: Ми — Руський собор, русини польської нації. Галичина має лишитися цілою, а в ній — польське верховенство!

Вагилевич: А я, колишній трійчанин Іван Вагилевич, редагую газету собору — «Дневник Рускій».

Голос за кадром: Після придушення повстання у Львові 1 листопада 1848-го влада заборонила і Руський собор, і ЦРН.

11. Відень, липень 1848 — Парламент

Голос за кадром: Перший парламент Австрії. Серед депутатів — 39 українців з Галичини, з них 27 селян.

Капущак: Я селянин Іван Капущак. Ми з Кобилицею вимагаємо скасувати панщину без викупу поміщикам!

Капущак · цитата: «Батоги і канчуки… се нехай буде їм відшкодуванням»

12. Буковина і Закарпаття, 1848–1849 — Сусідні краї

Кобилиця: Я Лук'ян Кобилиця. На Буковині я очолив селянське повстання.

Голос за кадром: Буковина хотіла лишитися з Галичиною, але з 1849-го стала окремим коронним краєм.

Добрянський: Ми з Духновичем хочемо об'єднати Закарпаття зі Східною Галичиною. 1849-го я просив про це цісаря.

13. Львів, жовтень 1848 — Львів

Устиянович: Я Микола Устиянович. На перший з'їзд діячів культури у Львові з'їхалися 118 учасників!

Учасник: Більшість за літературну мову, близьку до народної, «гражданський» шрифт і фонетичний правопис!

Голос за кадром: Того ж 1848-го в Коломиї відкрили першу в Галичині українську читальню.

14. Східна Галичина, 1849 — Карпати

Старшина: Батальйон руських гірських стрільців: шість сотень, 1400 осіб! Старшини здебільшого українці.

Стрілець: І однострій у нас свій. Охороняємо край від можливого вторгнення угорських повстанців.

Голос за кадром: Цю своєрідну національну гвардію створили 1849-го з ініціативи Головної руської ради.

15. Відень, 1848–1851 — Кінець революції

Голос за кадром: Парламент звільнив селян лише з викупом, а ділити Галичину відмовився.

Франц-Йосиф I: Я новий цісар Франц-Йосиф I. У березні 1849-го даю власну конституцію, а парламент розпускаю.

Голос за кадром: Грудень 1851-го: конституцію скасовано, повернувся абсолютизм. Посади в Галичині — у поляків.

16. Львів, 1849 рік — Женець прокинувся

Головацький: Я писав: «без часопису, без шкіл». Тепер є газета, а нашу мову вчать у школах і гімназіях!

Головацький: А з 1849-го я очолюю кафедру української мови та літератури у Львівському університеті.

Голос за кадром: 1849-го засновано й Народний дім у Львові. Женець ще не перегнав сусідів, але прокинувся!

Тест: 8 запитань

  1. Коли й де постала Головна руська рада?

    • 25 квітня 1848 р. у Відні
    • 2 травня 1848 р. у Львові
    • 1 листопада 1848 р. у Львові
    • У жовтні 1848 р. в Коломиї
  2. Хто очолив Головну руську раду і розповів притчу про женця, що заспав?

    • Яків Головацький
    • Адольф Добрянський
    • Єпископ Григорій Яхимович
    • Микола Устиянович
  3. Що таке «Зоря Галицька»?

    • Перша в Галичині та в Україні газета українською мовою
    • Газета Руського собору
    • Відозва Центральної ради народової
    • Конституційна грамота 1848 р.
  4. Яку символіку прийняли галицькі українці з ініціативи Головної руської ради?

    • Червоно-білий прапор і білого орла
    • Синьо-жовтий прапор і золотого лева на синьому тлі
    • Чорно-жовтий прапор і двоголового орла
    • Малиновий прапор і архангела Михаїла
  5. З якого дня селяни Галичини стали вільними від панщини?

    • З 15 травня 1848 р.
    • З 25 квітня 1848 р.
    • З березня 1849 р.
    • З грудня 1851 р.
  6. Чого вимагали в парламенті селянські депутати Іван Капущак і Лук'ян Кобилиця?

    • Скасувати панщину з викупом, який сплатять селяни
    • Відновити Польщу в кордонах 1772 р.
    • Скасувати панщину без викупу поміщикам
    • Розпустити парламент
  7. Що було головною політичною вимогою руських рад, під якою зібрали 200 тис. підписів?

    • Поділити Галичину й зробити Східну Галичину окремим коронним краєм
    • Приєднати всю Галичину до Угорщини
    • Відновити Польщу в кордонах 1772 р.
    • Скасувати конституцію
  8. Що сталося в Австрійській імперії в грудні 1851 р.?

    • Галичину поділили на дві частини
    • Відкрився перший парламент
    • Скасували конституцію й повернулися до абсолютизму
    • Селян звільнили від панщини

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Історія України, 9 клас · § 12 · «Весна народів»

Женець, що заспав

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі