Проста просвіта › Історія України › 9 клас

§11. Початок національного відродження. «Руська трійця»: комікс «Русалка проти цензора»

Історія України, 9 клас. Підручник: Власов, Данилевська, Ващук, Генеза, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Львів, 1837 рік — Русалка проти цензора

Голос за кадром: Ця книжечка — перша в підавстрійській Україні, написана живою українською мовою.

Голос за кадром: Її склали троє студентів. А цензор вирішив, що вона небезпечна.

Голос за кадром: Хто кого: Русалка чи цензор? Гортай.

2. Перемишль, 1816 рік — Перемишль

Могильницький: Я Іван Могильницький. 1816 року з моєї ініціативи тут постало перше в Галичині освітнє товариство.

Могильницький: Друкуємо книжки «простою мовою, уживаною по селах». Ось і мій «Буквар».

Учитель: 1817-го відкрили інститут для сільських учителів, а 1818-го дозволили вчити українською!

3. Пряшів, 1830-ті роки — Закарпаття

Духнович: Я Олександр Духнович, священник. Збираю народні пісні, пишу вірші й книжки для школи.

Духнович · вірш, цитата: «Я Русин був, єсм і буду, / Я родився Русином…»

Голос за кадром: Русини — так тоді звали українців. Історію Закарпаття вже писали Базилович і Лучкай.

4. Галичина, 1830-ті роки — Галичина

Книжник: Книжки треба писати вишукано: трохи народної мови, трохи церковнослов'янської.

Селянка: Та я так не говорю! Ані слова не зрозумію.

Голос за кадром: Цю штучну мішанину звали язичієм. Писати живою мовою народу ще ніхто не наважувався.

5. Львів, початок 1830-х — Львів

Студент: Ці троє всюди говорять руською! За таку відданість мові ми й звемо їх «Руською трійцею».

Шашкевич: Ми студенти університету й греко-католицької семінарії: я, Вагилевич і Головацький.

Головацький: А імена в нас давньослов'янські: Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, я — Ярослав.

6. 1833 рік — Галичина, Буковина, Закарпаття

Вагилевич: Від 1833 року збираємо фольклор: у Галичині, на Буковині й Закарпатті.

Селянка: Пишіть, панове, пісень у нас на всіх вистачить!

Головацький: Тепер ясно: піднести нашу мову можна, лише якщо писати не язичієм, а живою народною мовою.

7. Львів, 1834 рік — Львів

Шашкевич: Наш альманах «Зоря»: біографія Хмельницького, оповідання про опришків, козацькі пісні, вірші.

Цензор: Не дозволяю. Видання «Зорі» заборонено!

Шашкевич: Що ж, ми не відступимо. З «Зорі» зробимо нову книжку.

8. Львів, 12 лютого 1835 — Семінарія

Семінарист: День народження імператора Франца I. Промови, як завжди, латиною, польською чи німецькою…

Шашкевич: А я виголошу свою промову українською — рідною мовою!

Головацький · спогади, цитата: «…вся семінарія була в захваті, і руський дух піднявся на сто процентів».

9. Львів, Покрова 1836 — Собор Святого Юра

Парафіянка: Проповідь нашою мовою? У соборі Святого Юра таке вперше!

Шашкевич: Говорю рідною мовою, бо її розуміє кожен у цьому соборі.

Шашкевич: А ще я склав «Читанку для малих дітей» — шкільний підручник народною мовою.

10. Буда, Угорщина, 1836 — Друкарня

Лист трійчан: Нову збірку, «Русалку Дністрову», друкуймо в Буді: там цензура не така сувора, як у Львові.

Друкар: Дозвіл цензури є з жовтня 1836-го. І ось у грудні книжка готова!

Друкар: Хоч на титулі стоїть 1837 рік. Друкували ви власним коштом.

11. Грудень 1836 — «Русалка Дністрова»

Шашкевич: Тут народні пісні й думи, наші твори й переклади. І все — живою народною мовою!

Шашкевич про правопис, цитата: «Пиши так, як чуєш, а читай, як бачиш».

12. Львів, 1837 рік — Цензура

Левицький: Я Венедикт Левицький, ректор семінарії і цензор руських книг. «Русалку» — заборонити!

Левицький · протокол, цитата: «…несвоєчасний духовний витвір екзальтованої юнацької фантазії».

Поліцейський: Наклад вилучаємо. Жодної книжки — в продаж!

13. Львів, 15 червня 1837 — Семінарія

Левицький: Друк без дозволу нашої цензури! Сувора догана — і жодного листування в літературних справах.

Шашкевич на допиті, цитата: «Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова».

Головацький · спогади, цитата: «…ми опинилися на краю безнадії».

14. Львів, після 1837 — Львів

Голос за кадром: Цензор виграв: книжку заборонили. Та «Русалка» довела: писати можна мовою народу.

Голос за кадром: Трійчани започаткували літературну мову на народній основі. Шашкевич — галицький будитель.

Іван Франко про Шашкевича, цитата: «Людина… щира, проста… і непохитно певна своєї дороги».

Тест: 8 запитань

  1. Хто став ініціатором першого в Галичині освітнього товариства (Перемишль, 1816 р.)?

    • Маркіян Шашкевич
    • Іван Могильницький
    • Венедикт Левицький
    • Олександр Духнович
  2. Хто входив до «Руської трійці»?

    • Могильницький, Снігурський, Левицький
    • Шашкевич, Вагилевич, Головацький
    • Духнович, Базилович, Лучкай
    • Костомаров, Гулак, Білозерський
  3. Чому гурток прозвали «Руською трійцею»?

    • Так його назвав цензор у вироку
    • За відданість трійчан руській (українській) мові
    • Бо друзі заснували три народні школи
    • Бо вони видали три книжки
  4. Що зробив Маркіян Шашкевич 12 лютого 1835 р.?

    • Отримав дозвіл надрукувати «Зорю»
    • Виголосив у семінарії промову українською мовою
    • Виступив латиною на честь імператора
    • Вирушив до Угорщини
  5. Що сталося з альманахом «Зоря» (1834 р.)?

    • Його надрукували в Буді
    • Цензор заборонив його видання
    • Його видали в Перемишлі
    • Він розійшовся по всій Галичині
  6. Чому «Русалку Дністрову» друкували в Буді (Угорщина)?

    • Там жили всі трійчани
    • Там цензура була не такою суворою
    • Так наказав імператор
    • У Львові не було друкарень
  7. Якою мовою написано «Русалку Дністрову»?

    • Язичієм
    • Церковнослов'янською
    • Живою народною українською мовою
    • Польською
  8. Як покарали трійчан після виходу «Русалки Дністрової»?

    • Віддали в солдати
    • Ув'язнили у фортеці
    • Винесли сувору догану й заборонили листуватися в літературних справах
    • Вислали з Галичини

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Історія України, 9 клас · § 11 · «Руська трійця»

Русалка проти цензора

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі