Проста просвіта › Історія України › 9 клас
§11. Початок національного відродження. «Руська трійця»: комікс «Русалка проти цензора»
1. Львів, 1837 рік — Русалка проти цензора
Голос за кадром: Ця книжечка — перша в підавстрійській Україні, написана живою українською мовою.
Голос за кадром: Її склали троє студентів. А цензор вирішив, що вона небезпечна.
Голос за кадром: Хто кого: Русалка чи цензор? Гортай.
2. Перемишль, 1816 рік — Перемишль
Могильницький: Я Іван Могильницький. 1816 року з моєї ініціативи тут постало перше в Галичині освітнє товариство.
Могильницький: Друкуємо книжки «простою мовою, уживаною по селах». Ось і мій «Буквар».
Учитель: 1817-го відкрили інститут для сільських учителів, а 1818-го дозволили вчити українською!
3. Пряшів, 1830-ті роки — Закарпаття
Духнович: Я Олександр Духнович, священник. Збираю народні пісні, пишу вірші й книжки для школи.
Духнович · вірш, цитата: «Я Русин був, єсм і буду, / Я родився Русином…»
Голос за кадром: Русини — так тоді звали українців. Історію Закарпаття вже писали Базилович і Лучкай.
4. Галичина, 1830-ті роки — Галичина
Книжник: Книжки треба писати вишукано: трохи народної мови, трохи церковнослов'янської.
Селянка: Та я так не говорю! Ані слова не зрозумію.
Голос за кадром: Цю штучну мішанину звали язичієм. Писати живою мовою народу ще ніхто не наважувався.
5. Львів, початок 1830-х — Львів
Студент: Ці троє всюди говорять руською! За таку відданість мові ми й звемо їх «Руською трійцею».
Шашкевич: Ми студенти університету й греко-католицької семінарії: я, Вагилевич і Головацький.
Головацький: А імена в нас давньослов'янські: Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, я — Ярослав.
6. 1833 рік — Галичина, Буковина, Закарпаття
Вагилевич: Від 1833 року збираємо фольклор: у Галичині, на Буковині й Закарпатті.
Селянка: Пишіть, панове, пісень у нас на всіх вистачить!
Головацький: Тепер ясно: піднести нашу мову можна, лише якщо писати не язичієм, а живою народною мовою.
7. Львів, 1834 рік — Львів
Шашкевич: Наш альманах «Зоря»: біографія Хмельницького, оповідання про опришків, козацькі пісні, вірші.
Цензор: Не дозволяю. Видання «Зорі» заборонено!
Шашкевич: Що ж, ми не відступимо. З «Зорі» зробимо нову книжку.
8. Львів, 12 лютого 1835 — Семінарія
Семінарист: День народження імператора Франца I. Промови, як завжди, латиною, польською чи німецькою…
Шашкевич: А я виголошу свою промову українською — рідною мовою!
Головацький · спогади, цитата: «…вся семінарія була в захваті, і руський дух піднявся на сто процентів».
9. Львів, Покрова 1836 — Собор Святого Юра
Парафіянка: Проповідь нашою мовою? У соборі Святого Юра таке вперше!
Шашкевич: Говорю рідною мовою, бо її розуміє кожен у цьому соборі.
Шашкевич: А ще я склав «Читанку для малих дітей» — шкільний підручник народною мовою.
10. Буда, Угорщина, 1836 — Друкарня
Лист трійчан: Нову збірку, «Русалку Дністрову», друкуймо в Буді: там цензура не така сувора, як у Львові.
Друкар: Дозвіл цензури є з жовтня 1836-го. І ось у грудні книжка готова!
Друкар: Хоч на титулі стоїть 1837 рік. Друкували ви власним коштом.
11. Грудень 1836 — «Русалка Дністрова»
Шашкевич: Тут народні пісні й думи, наші твори й переклади. І все — живою народною мовою!
Шашкевич про правопис, цитата: «Пиши так, як чуєш, а читай, як бачиш».
12. Львів, 1837 рік — Цензура
Левицький: Я Венедикт Левицький, ректор семінарії і цензор руських книг. «Русалку» — заборонити!
Левицький · протокол, цитата: «…несвоєчасний духовний витвір екзальтованої юнацької фантазії».
Поліцейський: Наклад вилучаємо. Жодної книжки — в продаж!
13. Львів, 15 червня 1837 — Семінарія
Левицький: Друк без дозволу нашої цензури! Сувора догана — і жодного листування в літературних справах.
Шашкевич на допиті, цитата: «Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова».
Головацький · спогади, цитата: «…ми опинилися на краю безнадії».
14. Львів, після 1837 — Львів
Голос за кадром: Цензор виграв: книжку заборонили. Та «Русалка» довела: писати можна мовою народу.
Голос за кадром: Трійчани започаткували літературну мову на народній основі. Шашкевич — галицький будитель.
Іван Франко про Шашкевича, цитата: «Людина… щира, проста… і непохитно певна своєї дороги».
Тест: 8 запитань
Хто став ініціатором першого в Галичині освітнього товариства (Перемишль, 1816 р.)?
- Маркіян Шашкевич
- Іван Могильницький
- Венедикт Левицький
- Олександр Духнович
Хто входив до «Руської трійці»?
- Могильницький, Снігурський, Левицький
- Шашкевич, Вагилевич, Головацький
- Духнович, Базилович, Лучкай
- Костомаров, Гулак, Білозерський
Чому гурток прозвали «Руською трійцею»?
- Так його назвав цензор у вироку
- За відданість трійчан руській (українській) мові
- Бо друзі заснували три народні школи
- Бо вони видали три книжки
Що зробив Маркіян Шашкевич 12 лютого 1835 р.?
- Отримав дозвіл надрукувати «Зорю»
- Виголосив у семінарії промову українською мовою
- Виступив латиною на честь імператора
- Вирушив до Угорщини
Що сталося з альманахом «Зоря» (1834 р.)?
- Його надрукували в Буді
- Цензор заборонив його видання
- Його видали в Перемишлі
- Він розійшовся по всій Галичині
Чому «Русалку Дністрову» друкували в Буді (Угорщина)?
- Там жили всі трійчани
- Там цензура була не такою суворою
- Так наказав імператор
- У Львові не було друкарень
Якою мовою написано «Русалку Дністрову»?
- Язичієм
- Церковнослов'янською
- Живою народною українською мовою
- Польською
Як покарали трійчан після виходу «Русалки Дністрової»?
- Віддали в солдати
- Ув'язнили у фортеці
- Винесли сувору догану й заборонили листуватися в літературних справах
- Вислали з Галичини
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.