Проста просвіта › Історія України › 9 клас
§10. Соціально-політичний та економічний розвиток західноукраїнських земель: комікс «Панщина без кінця»
1. Село під Львовом, 1840-ві — Галичина
Голос за кадром: Кінець XVIII ст.: Галичину й Буковину забирає Австрія Габсбургів. Закарпаття під її владою ще раніше.
Іван: А я, кріпак Іван, знову йду на панщину: задарма робити на пана, поки моє поле чекає.
Марія: Щороку панщини більше. Невже їй не буде кінця?
2. Село під Львовом, 1830-ті — Галичина
Марія: Сідайте, паничу. Хліб у нас чорний, ячмінний. А м'ясо їмо раз чи два на рік.
Головацький: Я не панич, я селянський син, учуся на священника. Яків Головацький.
Головацький · спогади, цитата: «Я пізнав незавидне життя хліборобів…»
3. Панське поле, 1840-ві — Галичина
Економ: Ворушіться! Пан наказав: панщини віднині більше. І лука біля річки тепер панська.
Іван: Пани забирають селянські землі, а панщина постійно збільшується. Де ж свій хліб ростити?
Сусід: А земля в нас родить мало: обробляємо по-дідівськи, то й урожаї бідні.
4. Те саме село, 1820-ті — Галичина
Малий Іван: Тату, а що це за високе зілля з жовтими качанами?
Батько: Кукурудза! Раніше її тут ніхто не знав. А картоплю садимо ще з 80-х років минулого століття.
Батько: Тепер картопля в кожному городі. Земля — наш головний заробіток, іншого в краї нема.
5. Ярмарок, 1840-ві — Галичина
Купець: Твою вовну везу на захід, до Чехії й Моравії. Там із неї пошиють одяг.
Іван: І вертається моя вовна сюди дорогим одягом, якого мені не купити!
Купець: Такий лад у Відні: наш край — джерело сировини й ринок збуту для західних фабрик.
6. Панський маєток, 1840-ві — Галичина
Дідич: Фабрика? Навіщо мені клопіт? Мені й так добрий прибуток: селяни на панщині роблять задарма.
Купець: А я позичаю гроші під великі відсотки. Лихварство — теж добрий заробіток.
Дідич: Ще й руди погані, дорога на захід через Карпати важка, мита австрійські. Хай фабрики будують у Чехії!
7. Галичина, 1843 рік — Мануфактура
Сукняр: Моя суконна мануфактура занепадає: західні фабрики роблять дешевше.
Учень: Майстре, 1843 рік, а в Галичині лише тепер з'явилися перші дві парові машини!
Сукняр: А в нас усе руками: ремесло й мануфактура. На Закарпатті так само, на Буковині ще гірше.
8. Нагуєвичі, перша половина XIX ст. — Галичина
Сусід: Байтало, кажуть, ти придумав, як нафту переганяти? Солі ж у нас від 1818-го вже не варять.
Байтала: Придумав! Нафта є, і горить добре. Тільки купувати її нікому.
Сусід: Нема збуту — нема й промислу. Тож лишаться Нагуєвичі селом, а не містом.
9. Повітове містечко, 1840-ві — Галичина
Іван: Оце місто? Хати під соломою, городи — як у нас у селі!
Міщанин: Бо наше місто — це суд та ярмарок. Адміністративний центр і місце торгівлі, а не заводів.
Міщанин: Тож я кошу й орю, як ти. У східній Галичині таких міщан — до 40 зі ста.
10. Львів, 1840-ві — Галичина
Пан: Старі мури розібрали, рови засипали, і на їхньому місці — вулиці, площі, парки. Ходімо на променад!
Пані: Бруківка, ліхтарі на олії, «Вісник мод паризьких»! 1772-го у Львові було 25 тисяч, а тепер — майже 70.
Іван: Гарно. Та фабрик і тут не видно, і моя панщина нікуди не ділась.
11. Село під Львовом, 1840-ві — Галичина
Іван: Пишемо скаргу у вищі інстанції! Хай знають, як пан збільшує панщину.
Сусід: Мій брат утік від пана. А кілька десятків сіл разом відмовилися йти на панщину!
Марія: Бунтів дедалі більше. У Карпатах на початку століття знову ходили опришки, та їх придушили.
12. Північна Буковина, 1843 рік — Буковина
Лук'ян Кобилиця: Брати! Двадцять дві громади разом — і жодна не піде на панщину!
Селянин: Ми переобрали сільську старшину. Тепер вона наша, а не панська!
Лук'ян Кобилиця: Вимагаємо українських шкіл і вільно ходити в ліси й на пасовиська!
13. Північна Буковина, 1844 рік — Буковина
Офіцер: Іменем цісаря! Урядові війська наводять лад. Повстанню кінець.
Офіцер: Кобилицю — до в'язниці!
Кобилиця: Мене ув'язните, та люди вже не терпітимуть панщину мовчки.
14. Галицький сейм, 1840-ві — Галичина
Тадей Василевський · цитата: «Знести в нашім краю панщину добровільним способом — значить вернути краєві супокій…»
Тадей Василевський: Панове дідичі, зробімо це самі й швидко, поки уряд не скасував панщину нам на шкоду!
Дідич: Віддати панщину задарма? Ну й промова…
15. Село під Львовом, весна 1848 — Галичина
Ярослав Грицак, історик · цитата: «На карті світу є такі місця, де програєш уже через те, що народився саме тут»
Марія: Наша Галичина такою й була: сировина для Відня і панщина без кінця.
Іван: Та навесні 1848-го панщину в Галичині скасували! Таки був їй кінець.
Тест: 8 запитань
Яку роль австрійський уряд відводив західноукраїнським землям?
- Промислового центру імперії
- Джерела сировини й ринку збуту готової продукції
- Головного постачальника машин для західних провінцій
- Порту для морської торгівлі імперії
Що відбувалося з панщиною в першій половині XIX ст.?
- Її скоротили до одного дня на рік
- Її замінили грошовим податком
- Її розміри постійно збільшувалися
- Її скасували на початку XIX ст.
Чому поміщики й купці не вкладали гроші в промисловість?
- Уряд заборонив їм мати гроші
- Вони й так мали добрі прибутки з дешевої праці селян і лихварства
- У краї вже було забагато фабрик
- Усі їхні гроші забирав сейм
Коли в Галичині з'явилися перші дві парові машини?
- 1790 р.
- 1805 р.
- 1843 р.
- 1870 р.
Якими здебільшого були міста західноукраїнських земель?
- Великими промисловими осередками з фабриками
- Адміністративними центрами й місцями торгівлі, мало схожими на справжні міста
- Морськими портами
- Фортецями з новими мурами
Що зробила австрійська влада зі старими мурами Львова?
- Розібрала їх, а на їхньому місці облаштувала вулиці, площі й парки
- Відбудувала й укріпила
- Перетворила на фабрики
- Залишила як були
Хто очолив селянське повстання 1843–1844 рр. на Північній Буковині?
- Тадей Василевський
- Яків Головацький
- Лук'ян Кобилиця
- Байтала
Що пропонував шляхтич Тадей Василевський?
- Посилити панщину, щоб придушити бунти
- Щоб дідичі самі, добровільно знесли панщину
- Закрити в Галичині всі школи
- Збудувати в Галичині нові фортеці
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.