Проста просвіта › Історія України › 9 клас

§6. Початок українського національного відродження: комікс «Ластівка, що зробила весну»

Історія України, 9 клас. Підручник: Власов, Данилевська, Ващук, Генеза, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Зима, кінець XVIII ст. — Одна ластівка весни не робить

Горобець: Козацьку державність знищено, нащадки старшини говорять чужою мовою. Українських книжок майже нема.

Горобець: Кажуть, прийде національне відродження: народ згадає свою історію, мову, пісні. Як весна після зими!

Горобець: Та я не вірю. Одна ластівка весни не робить!

2. Новгород-Сіверський, 1780–1790-ті — Ґрунт для весни

член гуртка: Ми, нащадки козацької старшини, хочемо відновити козацьку автономію в межах Російської держави.

член гуртка: Поширюймо промови Мазепи й Полуботка, хай люди читають!

член гуртка: А ще потрібні університет, «Академічне зібрання» — прообраз академії наук — і козацькі полки.

3. Квітень 1791 — Таємна подорож

Капніст: Я Василь Капніст. Квітень 1791 р.: гурток таємно посилає мене до Берліна.

Капніст: Спитаю, чи підтримає Пруссія українців, якщо ті обстоюватимуть козацькі права.

Горобець: Підтримки він так і не дістав. А ластівок досі нема…

4. Полтавщина, близько 1794 — Рукопис іде по руках

Котляревський: Я Іван Котляревський. Пишу «Енеїду», веселу поему. Друкувати? Ні, це для друзів.

друг: Дай переписати! Мої сусіди теж хочуть. Списків уже безліч — усі читають уголос і сміються.

Горобець: Щось тут гніздиться…

5. Петербург, 1798 — Перша ластівка

Парпура: Я Максим Парпура з Конотопа. Своїм коштом друкую перші три частини «Енеїди»!

Ластівка: Перший твір нової української літератури, живою народною мовою!

Ластівка: З неї рахують початок національного відродження. Єфремов назве її першою ластівкою. Це я!

6. Сторінки «Енеїди» — Мандри козацькою Україною

Еней: Я Еней, як у Вергілія. Після загибелі Трої веду троянців шукати нових земель.

козак: Тільки троянці тут — козаки! Куримо люльки, співаємо про Сагайдачного й Січ.

Ластівка: Історія, мова, звичаї — це поетична енциклопедія українознавства!

7. 1808–1809 — Сама ластівка

Котляревський: 1808 р. — друге видання, знову без мого дозволу! Ну то видам сам.

Котляревський: 1809 р.: чотири частини, виправлені й доповнені. П'яту й шосту писатиму понад 20 років.

Горобець: А ластівка однаково одна. Одна ластівка весни не робить!

8. Петербург, 1818 — Друга ластівка: граматика

Павловський: Я Олексій Павловський. Моя «Граматика малоросійського наріччя» — перша граматика живої української мови!

Павловський: Тут описано звуки й форми слів у порівнянні з російською. А наприкінці — невеликий словник.

Ластівка: Нас уже дві!

9. Петербург, 1819 — Третя ластівка: пісні

Цертелєв: Я Микола Цертелєв. Видаю «Спробу зібрання старовинних малоросійських пісень».

Цертелєв: Лише 10 текстів, та з них почалася українська фольклористика — наука про народну творчість.

Ластівка: Третя ластівка! Записана пісня береже пам'ять народу.

10. Москва, 1822 — Четверта ластівка: історія

Бантиш-Каменський: Моя «Історія Малої Росії» — чотири томи: від найдавніших часів до кінця XVIII ст.

Бантиш-Каменський: Перша узагальнювальна праця з історії України — на недрукованих досі архівах.

Ластівка: Четверта! Повертаються забуті імена й героїчні сторінки.

11. Москва, 1827 · Галичина — П'ята ластівка: 127 пісень

Максимович: Я Михайло Максимович, згодом перший ректор Київського університету. «Малоросійські пісні» — 127 пісень!

Головацький: А я в Галичині, де ця книжка рідкість, переписав її власноруч — усю!

12. Харків, 1805 — Гніздо для зграї

Каразін: Я Василь Каразін. 1805 р. моїми зусиллями в Харкові відкривається університет!

Каразін: Гроші дали місцеві дворяни, купці й містяни. Інших вищих шкіл у підросійській Україні нема.

Ластівка: Ось і гніздо для зграї! Харків стане колискою відродження.

13. Харків, 1816–1819 — Шоста ластівка: журнал

редактор: «Український вісник» — перший в Україні літературний, науковий і громадсько-політичний щомісячник!

студент: А ще «Український журнал». У Харкові вперше кажуть «українець», а не «малорос»!

Ластівка: Шоста ластівка! За 1816–1819 рр. — 48 книг «Вісника».

14. Харків, грудень 1818 — Сьома ластівка: байка

Гулак-Артемовський: У «Віснику» моя байка «Пан та Собака» — перша віршована байка українською!

Собака: Гавкаю вночі — б'ють, мовчу — теж б'ють. Отака панська дяка.

Ластівка: Сьома! А Гулак-Артемовський згодом стане професором і ректором університету.

15. Харків, 1820–1830-ті — Восьма ластівка: романтики

Срезневський: Я Ізмаїл Срезневський, душа гуртка харківських романтиків. Ми закохані в минуле й народні пісні.

Срезневський: У 1833–1838 рр. — 6 випусків «Запорозької старини»: думи й пісні про козацьку революцію XVII ст.

студент: А ще уривки з козацьких літописів та «Історії русів», перекази!

16. Харків, 1830-ті — Ластівка, що зробила весну

Костомаров: Я Микола Костомаров. Зі Срезневським я від пісень перейшов до українських книжок.

Ластівка: Далі Костомаров полетить до Києва — там постане Кирило-Мефодіївське братство.

Горобець: Таки весна! Одна ластівка весни не робить, але перша кличе зграю.

Тест: 8 запитань

  1. Яку подію традиційно вважають початком українського національного відродження?

    • Відкриття Харківського університету 1805 р.
    • Вихід перших трьох частин «Енеїди» 1798 р.
    • Вихід «Граматики» О. Павловського 1818 р.
    • Перший номер «Українського вісника» 1816 р.
  2. Хто своїм коштом надрукував перші три частини «Енеїди» 1798 р. в Петербурзі?

    • Василь Капніст
    • Василь Каразін
    • Максим Парпура
    • Микола Цертелєв
  3. Яку ідею розвивав гурток дворян-автономістів у Новгороді-Сіверському?

    • Відновити козацьку автономію в межах Росії
    • Переселити козаків за Дунай, під владу султана
    • Перенести столицю Гетьманщини до Харкова
    • Приєднати Лівобережжя до Австрійської імперії
  4. Чиїми зусиллями 1805 р. постав Харківський університет?

    • Ізмаїла Срезневського
    • Петра Гулака-Артемовського
    • Михайла Максимовича
    • Василя Каразіна
  5. Хто уклав першу граматику живої української мови (1818)?

    • Олексій Павловський
    • Дмитро Бантиш-Каменський
    • Микола Цертелєв
    • Ізмаїл Срезневський
  6. Хто уклав збірку «Малоросійські пісні» (1827) і згодом став першим ректором Київського університету?

    • Яків Головацький
    • Михайло Максимович
    • Микола Цертелєв
    • Микола Костомаров
  7. Чим важлива «Історія Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (1822)?

    • Це перша збірка українських народних пісень
    • Це перший український журнал-щомісячник
    • Це перша граматика живої української мови
    • Це перша узагальнювальна праця з історії України
  8. Яку назву для мешканців краю вперше вжили в Харкові замість «малорос»?

    • «русин»
    • «козак»
    • «українець»
    • «черкас»

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Історія України, 9 клас · § 6 · Початок українського національного відродження

Ластівка, що зробила весну

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі