Проста просвіта › Хімія › 9 клас
§8. Розчини в природі. Захист водних ресурсів від побутових і промислових забруднювачів: комікс «Крапля з валізою»
1. Вечір, кухня Марка — Крапля з валізою
Марко: Дід працював на очисній станції. Каже: з крана тече не просто вода, а розчин.
Дарина: Тоді кожна крапля — мандрівниця з валізою: несе все, що розчинила по дорозі.
Марко: А що в тій валізі? Завтра спитаємо пані Ірину.
2. Крок 1 — Солона валіза
пані Ірина: Води на Землі багато, але це переважно солона вода морів і океанів.
пані Ірина: Вона містить багато розчинених солей, тож для побуту й промисловості не придатна.
Дарина: А прісної води, яку ми витрачаємо, — менше 3 % від усієї води!
3. Крок 2 — Хто пакує валізу: заводи й ферми
пані Ірина: Валізу краплі «пакують» люди. Найбільше — промисловість.
Марко: Металургія, машинобудування, енергетика, хімічна й харчова промисловість.
пані Ірина: І сільське господарство: стоки ферм і полів несуть рештки добрив, пестициди.
4. Крок 3 — Відвали, каналізація, танкери
Дарина: Опади змивають шкідливі речовини з відвалів гірських порід у річки.
пані Ірина: У комунальних стоках органічні речовини: розкладаючись, вони порушують баланс екосистем.
Дарина: А витік нафти з танкера може стати екологічною катастрофою.
5. Крок 4 — Губка для нафти
пані Ірина: Тирса, торф, солома, полістирол — адсорбенти: вбирають нафту, їх вилучають разом із нею.
Марко: А якщо посипати пляму крейдою чи гіпсом?
пані Ірина: Суміш потоне. Поверхня очиститься, але на дні нафта лишиться небезпечною.
6. Крок 5 — Хто охороняє воду
пані Ірина: Не пускати брудну воду підприємств у водойми, будувати очисні споруди.
Марко: І брати екологічно безпечні технології. А закони забороняють забруднювати водойми!
Дарина: За цим стежить Державна екологічна інспекція України.
7. Крок 6 — Прозора — ще не чиста
пані Ірина: Піщинки й мул у річковій воді — завислі нерозчинні частинки. Їх прибирає фільтрування.
Дарина: Вода стала прозорою! Отже, вона чиста?
пані Ірина: Ні: розчинені солі проходять крізь фільтр разом із водою. Прозора — ще не чиста.
8. Крок 7 — Скільки води ми витрачаємо
Марко: Людина випиває близько 2 л води за день, а в місті витрачає майже 100 л на особу щодня.
Дарина: Наша родина з 4 осіб за 30 днів: 100 л · 4 · 30 = 12 000 л, тобто 12 м³!
пані Ірина: Цю воду готують водоочисні станції: прозору, без шкідливих речовин і хвороботворних бактерій.
9. Крок 8 — Кип’ятимо й фільтруємо вдома
Марко: Удома воду кип’ятять. Кип’ячена вода майже не містить бактерій.
пані Ірина: Так, кип’ятіння знезаражує. Але розчинені солі лишаються і, накопичуючись, можуть зашкодити.
Дарина: Тому вдома бажано мати фільтр для питної води — стаціонарний чи переносний.
10. Крок 9 — Розпакувати валізу
пані Ірина: Хімічно чисту воду одержують перегонкою, або дистиляцією. Ось побутовий дистилятор.
пані Ірина: Нагрівний елемент кип’ятить воду, а пара конденсується в приймачі.
Марко: Солі лишились у баку! Дистильована вода майже не містить розчинених солей.
11. Крок 10 — Порожня валіза — теж погано
Дарина: Дистильованою водою готують розчини в лабораторії, доглядають акумулятори авто, роблять ліки.
Марко: Найчистіша вода — то, мабуть, і пити її найкраще?
пані Ірина: Ні, пити її небажано: організм пристосований до води з солями, потрібними в незначних кількостях.
12. Наступного дня — Ключова ідея
Дарина: Наша пам’ятка: закривай кран; усе з раковини йде в стоки; не лишай сміття біля водойм.
Марко: Основне джерело забруднення води — промислова діяльність людини.
пані Ірина: Запаси води обмежені — її слід економити. Тепер тест!
Тест: 8 запитань
Чому морську воду не використовують для побутових потреб і в промисловості?
- у ній зовсім немає розчинених речовин
- вона містить багато розчинених солей
- її на Землі менше, ніж прісної
- вона надто холодна
Чим комунальні стоки (каналізаційні води) шкодять водоймам?
- у них багато нафти з танкерів
- вони приносять відвали гірських порід
- у них лише чиста дистильована вода
- органічні речовини після розкладання порушують баланс екосистем
Каламутну річкову воду профільтрували, і вона стала прозорою. Що в ній залишилося?
- розчинені солі
- піщинки й часточки мулу
- нічого: це вже хімічно чиста вода
- нафтова пляма
Що можна сказати про кип’ячену воду?
- у ній немає ні бактерій, ні солей
- кип’ятіння прибрало солі, а бактерії лишилися
- вона майже не містить бактерій, але розчинені солі в ній лишаються
- вона стала дистильованою
Як одержують хімічно чисту воду?
- кип’ятінням
- перегонкою, або дистиляцією
- фільтруванням
- посипаючи воду крейдою
Чому пити дистильовану воду у великих кількостях небажано?
- у ній багато хвороботворних бактерій
- у ній забагато розчинених солей
- вона містить нафту
- організм пристосований до води з розчиненими солями, які в незначних кількостях потрібні для життя
У великому місті на одну особу щодня витрачають майже 100 л води. Скільки приблизно води витратить родина з 3 осіб за тиждень (7 днів)?
- 2100 л
- 300 л
- 700 л
- 21 000 л
Нафтову пляму на морі посипали крейдою. Що станеться?
- крейда вбере нафту, і її зберуть із поверхні разом із нафтою
- нафта розчиниться у воді й зникне
- суміш потоне: поверхня очиститься, але на дні нафта лишиться небезпечною
- нафта перетвориться на воду
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.