Проста просвіта › Хімія › 9 клас

§8. Розчини в природі. Захист водних ресурсів від побутових і промислових забруднювачів: комікс «Крапля з валізою»

Хімія, 9 клас. Підручник: О. Григорович, О. Недоруб, Ранок, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Вечір, кухня Марка — Крапля з валізою

Марко: Дід працював на очисній станції. Каже: з крана тече не просто вода, а розчин.

Дарина: Тоді кожна крапля — мандрівниця з валізою: несе все, що розчинила по дорозі.

Марко: А що в тій валізі? Завтра спитаємо пані Ірину.

2. Крок 1 — Солона валіза

пані Ірина: Води на Землі багато, але це переважно солона вода морів і океанів.

пані Ірина: Вона містить багато розчинених солей, тож для побуту й промисловості не придатна.

Дарина: А прісної води, яку ми витрачаємо, — менше 3 % від усієї води!

3. Крок 2 — Хто пакує валізу: заводи й ферми

пані Ірина: Валізу краплі «пакують» люди. Найбільше — промисловість.

Марко: Металургія, машинобудування, енергетика, хімічна й харчова промисловість.

пані Ірина: І сільське господарство: стоки ферм і полів несуть рештки добрив, пестициди.

4. Крок 3 — Відвали, каналізація, танкери

Дарина: Опади змивають шкідливі речовини з відвалів гірських порід у річки.

пані Ірина: У комунальних стоках органічні речовини: розкладаючись, вони порушують баланс екосистем.

Дарина: А витік нафти з танкера може стати екологічною катастрофою.

5. Крок 4 — Губка для нафти

пані Ірина: Тирса, торф, солома, полістирол — адсорбенти: вбирають нафту, їх вилучають разом із нею.

Марко: А якщо посипати пляму крейдою чи гіпсом?

пані Ірина: Суміш потоне. Поверхня очиститься, але на дні нафта лишиться небезпечною.

6. Крок 5 — Хто охороняє воду

пані Ірина: Не пускати брудну воду підприємств у водойми, будувати очисні споруди.

Марко: І брати екологічно безпечні технології. А закони забороняють забруднювати водойми!

Дарина: За цим стежить Державна екологічна інспекція України.

7. Крок 6 — Прозора — ще не чиста

пані Ірина: Піщинки й мул у річковій воді — завислі нерозчинні частинки. Їх прибирає фільтрування.

Дарина: Вода стала прозорою! Отже, вона чиста?

пані Ірина: Ні: розчинені солі проходять крізь фільтр разом із водою. Прозора — ще не чиста.

8. Крок 7 — Скільки води ми витрачаємо

Марко: Людина випиває близько 2 л води за день, а в місті витрачає майже 100 л на особу щодня.

Дарина: Наша родина з 4 осіб за 30 днів: 100 л · 4 · 30 = 12 000 л, тобто 12 м³!

пані Ірина: Цю воду готують водоочисні станції: прозору, без шкідливих речовин і хвороботворних бактерій.

9. Крок 8 — Кип’ятимо й фільтруємо вдома

Марко: Удома воду кип’ятять. Кип’ячена вода майже не містить бактерій.

пані Ірина: Так, кип’ятіння знезаражує. Але розчинені солі лишаються і, накопичуючись, можуть зашкодити.

Дарина: Тому вдома бажано мати фільтр для питної води — стаціонарний чи переносний.

10. Крок 9 — Розпакувати валізу

пані Ірина: Хімічно чисту воду одержують перегонкою, або дистиляцією. Ось побутовий дистилятор.

пані Ірина: Нагрівний елемент кип’ятить воду, а пара конденсується в приймачі.

Марко: Солі лишились у баку! Дистильована вода майже не містить розчинених солей.

11. Крок 10 — Порожня валіза — теж погано

Дарина: Дистильованою водою готують розчини в лабораторії, доглядають акумулятори авто, роблять ліки.

Марко: Найчистіша вода — то, мабуть, і пити її найкраще?

пані Ірина: Ні, пити її небажано: організм пристосований до води з солями, потрібними в незначних кількостях.

12. Наступного дня — Ключова ідея

Дарина: Наша пам’ятка: закривай кран; усе з раковини йде в стоки; не лишай сміття біля водойм.

Марко: Основне джерело забруднення води — промислова діяльність людини.

пані Ірина: Запаси води обмежені — її слід економити. Тепер тест!

Тест: 8 запитань

  1. Чому морську воду не використовують для побутових потреб і в промисловості?

    • у ній зовсім немає розчинених речовин
    • вона містить багато розчинених солей
    • її на Землі менше, ніж прісної
    • вона надто холодна
  2. Чим комунальні стоки (каналізаційні води) шкодять водоймам?

    • у них багато нафти з танкерів
    • вони приносять відвали гірських порід
    • у них лише чиста дистильована вода
    • органічні речовини після розкладання порушують баланс екосистем
  3. Каламутну річкову воду профільтрували, і вона стала прозорою. Що в ній залишилося?

    • розчинені солі
    • піщинки й часточки мулу
    • нічого: це вже хімічно чиста вода
    • нафтова пляма
  4. Що можна сказати про кип’ячену воду?

    • у ній немає ні бактерій, ні солей
    • кип’ятіння прибрало солі, а бактерії лишилися
    • вона майже не містить бактерій, але розчинені солі в ній лишаються
    • вона стала дистильованою
  5. Як одержують хімічно чисту воду?

    • кип’ятінням
    • перегонкою, або дистиляцією
    • фільтруванням
    • посипаючи воду крейдою
  6. Чому пити дистильовану воду у великих кількостях небажано?

    • у ній багато хвороботворних бактерій
    • у ній забагато розчинених солей
    • вона містить нафту
    • організм пристосований до води з розчиненими солями, які в незначних кількостях потрібні для життя
  7. У великому місті на одну особу щодня витрачають майже 100 л води. Скільки приблизно води витратить родина з 3 осіб за тиждень (7 днів)?

    • 2100 л
    • 300 л
    • 700 л
    • 21 000 л
  8. Нафтову пляму на морі посипали крейдою. Що станеться?

    • крейда вбере нафту, і її зберуть із поверхні разом із нафтою
    • нафта розчиниться у воді й зникне
    • суміш потоне: поверхня очиститься, але на дні нафта лишиться небезпечною
    • нафта перетвориться на воду

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Хімія, 9 клас · § 8 · Розчини в природі. Захист водних ресурсів

Крапля з валізою

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі