Проста просвіта › Фізика › 9 клас
§13. Магнітні властивості речовин. Гіпотеза Ампера: комікс «Магнітна вудка»
1. Гурток фізики, 18:30 — Магнітна вудка
Дарина: Мій срібний ланцюжок упав у щілину біля шафи! Рука не пролазить.
Марко: Магнітна вудка! Лінійка, нитка, магніт… Є улов: цвях і скріпка. А ланцюжок — ні.
Ірина: Чому магніт одне хапає, а інше «не бачить»? Розберімося.
2. Крок 1 — Намагнічується все
Ірина: Будь-яка речовина в магнітному полі намагнічується, тобто створює власне магнітне поле.
Дарина: І магнітна індукція цього поля різна для різних речовин?
Ірина: Так. Одні речовини послаблюють зовнішнє поле всередині себе, інші — посилюють.
3. Крок 2 — Ті, що тікають
Ірина · вчителька: Діамагнетики дають слабке поле протилежно зовнішньому: незначно послаблюють поле й виштовхуються з нього.
Марко: У таблиці: Bд/B₀ ≈ 0,9998, поле всередині трохи слабше.
Дарина: Срібло, золото, мідь, ртуть, вода, азот… Мій ланцюжок магніт ледь відштовхує!
4. Крок 3 — Ті, що ледь тягнуться
Ірина: Парамагнетики створюють слабке поле в бік зовнішнього: незначно посилюють поле, втягуються в нього.
Марко: У таблиці: Bп/B₀ ≈ 1,001. До магніту вони притягуються слабко.
Ірина: Це кисень, платина, алюміній. Алюмінієву фольгу вудка теж не підніме.
5. Крок 4 — Ті, що чіпляються
Марко: Феромагнетики створюють сильне поле в бік зовнішнього: Bф ≫ B₀. Сильно притягуються!
Дарина: І залишаються намагніченими, коли поле зникає. Це залізо, нікель, кобальт, неодим.
Марко: Цвях і скріпка — зі сталі, а вона здебільшого із заліза. Тому й клюнули.
6. Крок 5 — Перевірка на столі
Дарина: Залізний цвях — феромагнетик: сильно притягується, аж стрибає до магніту.
Марко: Алюмінієва ложка — парамагнетик: слабко притягується.
Дарина: Графітовий стрижень — діамагнетик: слабко відштовхується. Але таку слабку дію на око не помітно.
7. Крок 6 — Рахуємо
Марко: Нехай B₀ = 0,2 Тл. Діамагнетик: 0,2 Тл · 0,9998 = 0,19996 Тл.
Дарина: Парамагнетик: множимо на 1,001, 0,2 Тл · 1,001 = 0,2002 Тл. Майже як було!
Ірина · вчителька: А у феромагнетику поле у багато разів більше. Ось чому вудка чує лише феромагнетики.
8. Крок 7 — Ланцюжок зі скріпок
Ірина: Кінець скріпки біля південного полюса S магніту стає північним полюсом N.
Дарина: Тоді нижній кінець першої скріпки — S, а друга чіпляється до нього верхнім кінцем N!
Ірина: Кожна скріпка сама стає магнітом — так і висить ланцюжок залізних предметів.
9. Крок 8 — М’які й жорсткі
Ірина: Магнітом’які феромагнетики легко намагнічуються та швидко розмагнічуються.
Марко: З них — осердя електромагнітів, двигунів, трансформаторів.
Ірина: Магнітожорсткі довго залишаються намагніченими. З них виготовляють постійні магніти.
10. Крок 9 — Гарячий кордон
Дарина: Пам’ятаю з § 9: вище точки Кюрі феромагнетик стає парамагнетиком. Залізо — 770 °С, кобальт — 1127 °С.
Марко: За 900 °С залізо — парамагнетик: 900 більше за 770. А кобальт — ще феромагнетик: 900 менше за 1127.
Ірина · вчителька: Нікель — 354 °С. І нагрівають метали лише в лабораторії.
11. Крок 10 — Здогадка Ампера
Ірина: Ампер бачив: котушки зі струмом поводяться як постійні магніти.
Ірина: Гіпотеза Ампера: усередині речовини існують незгасні малі колові струми, і кожен — маленький магнітик.
Ірина: Згодом з’ясували: одна з причин таких струмів — рух електронів навколо ядра в атомі.
12. Крок 11 — Безлад і стрій
Марко: У ненамагніченому тілі колові струми орієнтовані безладно.
Дарина: Зовнішнє поле повертає їх так, щоб поле кожного збігалося з його напрямком. І тіло намагнічується.
Ірина · вчителька: У деяких речовин орієнтація залишається й без поля — так виходить постійний магніт.
13. Крок 12 — Межі гіпотези
Дарина: Гіпотеза пояснила властивості феромагнетиків. А діа- й парамагнетики?
Ірина: Природу діа- та парамагнетизму — ні. І чому феромагнетиків так мало — теж.
Ірина: Але стала поштовхом до теорії магнетизму. Сучасна — на законах квантової механіки.
14. Фініш — Магнітна вудка
Марко: Срібло — діамагнетик, магніт його не візьме. Тож вішаю на магніт скріпку, зігнуту гачком.
Ірина: Скріпка — феромагнетик: намагнічується й тримається на магніті. А гачок чіпляє ланку.
Дарина: Є! Магніт підняв сталь, а сталь — мій ланцюжок. Тепер тест!
Тест: 8 запитань
Яка група складається лише з діамагнетиків?
- кисень, мідь, алюміній
- мідь, срібло, вода
- залізо, срібло, кобальт
- залізо, мідь, кисень
Як поводиться тіло з діамагнетика в магнітному полі?
- незначно посилює поле й притягується до магніту
- значно посилює поле й залишається намагніченим
- незначно послаблює поле й втягується в нього
- незначно послаблює поле й виштовхується з нього
Парамагнетик лежить у магнітному полі з індукцією B₀ = 0,5 Тл. За таблицею підручника Bп/B₀ ≈ 1,001. Яка індукція поля всередині парамагнетика?
- ≈ 0,5005 Тл
- ≈ 0,4999 Тл
- ≈ 0,5010 Тл
- ≈ 500,5 Тл
Які магнітні властивості матимуть залізо й кобальт за 900 °С? Точки Кюрі: залізо — 770 °С, кобальт — 1127 °С.
- обидва залишаться феромагнетиками
- обидва стануть парамагнетиками
- залізо — парамагнетик, кобальт — феромагнетик
- залізо — феромагнетик, кобальт — парамагнетик
Є магнітом’яка й магнітожорстка сталь. Яка з них придатніша для постійних магнітів?
- магнітом’яка, бо легко намагнічується
- магнітожорстка, бо довго тримає намагніченість
- магнітом’яка, бо швидко розмагнічується без поля
- будь-яка, бо обидві тримають намагніченість однаково
Скріпка висить на південному полюсі S магніту, а на ній — друга скріпка. Які полюси мають нижній кінець першої скріпки й верхній кінець другої?
- нижній — N, верхній — N
- нижній — S, верхній — S
- нижній — N, верхній — S
- нижній — S, верхній — N
У чому полягає гіпотеза Ампера?
- усередині речовини існують незгасні малі колові струми
- усередині речовини є крихітні магніти з одним полюсом
- речовина намагнічується лише тоді, коли її нагрівають
- магнітні властивості мають тільки залізо, нікель і кобальт
За гіпотезою Ампера, чому звичайний залізний цвях, що лежить далеко від магнітів, не є магнітом?
- у ньому зовсім немає колових струмів
- колові струми в ньому давно згасли
- колові струми в ньому орієнтовані безладно
- усі колові струми в ньому напрямлені однаково
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.