Проста просвіта › Фізика › 9 клас

§5. Види самостійних газових розрядів: комікс «Зорі на щоглах»

Фізика, 9 клас. Підручник: В. Бар'яхтар, Ф. Божинова, С. Довгий та ін., Ранок, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Яхт-клуб на Дніпрі, 20:00 — Зорі на щоглах

Марко: Сенека писав: перед грозою «зорі ніби сходять із неба та сідають на щогли кораблів». Що це?

Ірина: Один із самостійних газових розрядів — тих, що йдуть без зовнішнього йонізатора (§ 4).

Дарина: Видів чотири. Знайдімо, котрий сідає на щогли!

2. Крок 1 — Чому розряд світиться

Ірина: Розігнаний полем електрон б’є атом. Буває, не вибиває електрон, а лише дає енергію: атом збуджується.

Ірина: За кілька наносекунд атом віддає цю енергію фотоном — «порцією» світла.

Марко: А збуджується величезна кількість атомів — тому розряд і світиться!

3. Крок 2 — Чотири підозрювані

Ірина · вчителька: Коронний — фіолетова корона біля вістря. Іскровий — яскраві зигзаги. Тліючий — рівне світіння трубки.

Ірина · вчителька: Дуговий — сліпуче дугоподібне полум’я. Кожен — за своїх умов: тиск, напруга, температура.

Дарина: Тоді шукаймо за умовами, хто сідає на щогли!

4. Крок 3 — Тліючий: вивіска клубу

Дарина: Вивіска — трубка з розрідженим газом. За низького тиску газ світиться рівно: це тліючий розряд.

Ірина · вчителька: Частинки далеко, тож електрон між зіткненнями встигає набрати енергію для ударної йонізації.

Марко: Лампи денного світла, газові лазери, кольорові трубки — це він. Але щогли в повітрі, тиск звичайний.

5. Крок 4 — Дуговий: дослід Деві

Ірина: Деві з’єднав вугільні електроди від батареї й трохи розсунув. Між ними спалахнула електрична дуга.

Ірина: У місці з’єднання опір найбільший, тож за законом Джоуля — Ленца там найбільше теплоти: 4000–7000 °С.

Марко: І з розжареного катода вилітають електрони — термоелектронна емісія. Тому струм іде й через проміжок!

6. Крок 5 — Дуга працює

Марко: Дуга — понад 4000 °С, майже за будь-якого тиску. Світить у прожекторах, плавить метал в електропечах.

Дарина: І зварює метали! Перший у світі суцільнозварний міст через Дніпро — міст Патона в Києві.

Марко: А зорі на щоглах слабкі й холодні — це не дуга.

7. Крок 6 — Іскровий: тріск і зигзаг

Дарина: Знімаю синтетичний светр — тріщить! Іскра виникає за атмосферного тиску й великої напруги.

Ірина: Як у свічці запалювання (12–15 тис. В). Іскровий розряд — зигзаги, що тривають десятки мікросекунд.

Ірина: Тріск — бо газ у каналі різко нагрівається, повітря швидко розширюється: виникає ударна хвиля.

8. Крок 7 — Блискавка

Ірина · вчителька: Блискавка — гігантська іскра. Низ хмари зазвичай заряджений негативно, верх — позитивно.

Марко: Напруга — сотні мільйонів вольтів, струм — сотні тисяч амперів. А грім — та сама ударна хвиля.

Дарина: Один розряд — у середньому 1 млрд Дж, як 31 л бензину. Тож 3 розряди — 3 · 31 л = 93 л.

9. Крок 8 — Правила грози

Ірина: Усі в автобус, вікна й двері зачинити! Металевий корпус — клітка Фарадея, блискавка не проникне.

Дарина: Блискавка частіше б’є у високі предмети. Тому в полі треба присісти, а не бігти.

Ірина: І не ставати під поодиноке дерево, не купатися, не запускати змія: мокра мотузка проводить струм.

10. Крок 9 — Зорі на щоглах

Марко: На верхівках щогл — слабке фіолетове світіння! Ось вони, зорі Сенеки!

Ірина · вчителька: На гострих кінцях — заряд, протилежний хмарі. Біля вістря поле таке сильне, що заряд стікає.

Дарина: І йонізує повітря. Це коронний розряд — «вогні святого Ельма»!

11. Крок 10 — Блискавковідвід

Ірина: Блискавковідвід: гострий стрижень вище за дах (1), товстий провідник (2), метал глибоко в землі (3).

Ірина: На вістрі виникає коронний розряд: заряд не накопичується на будинку, а стікає з вістря.

Марко: Його приписують Франкліну (1752 р.). А давні моряки прив’язували до меча на щоглі мотузку в море!

12. Фініш — Зорі на щоглах

Дарина: Розібрали всі чотири: тліючий у вивісці, дуговий у зварюванні, іскровий — блискавка, коронний — щогли.

Марко: І всі світяться, бо збуджені атоми випромінюють фотони.

Ірина: А зорі на щоглах — коронний розряд. Тепер тест!

Тест: 8 запитань

  1. Чому самостійний газовий розряд зазвичай супроводжується світінням?

    • молекули газу згоряють, як дрова
    • вільні електрони світяться самі по собі
    • атоми, збуджені ударами електронів, випромінюють фотони
    • йони спалахують, коли торкаються електродів
  2. Чому іскровий розряд супроводжується тріском, а блискавка — громом?

    • температура й тиск у каналі розряду різко зростають, повітря швидко розширюється — виникає ударна хвиля
    • електрони, вдаряючись об атоми, видають звук
    • грозові хмари стикаються між собою
    • звук випромінюють фотони разом зі світлом
  3. Гроза застала вас у полі. Як правильно вчинити?

    • бігти полем до найближчого лісу
    • сховатися під поодиноким деревом
    • перечекати під копицею сіна
    • присісти, щоб не вивищуватися над місцевістю
  4. Сенека писав, що перед грозою «зорі ніби сходять із неба та сідають на щогли кораблів». Який розряд він описав?

    • іскровий
    • коронний
    • дуговий
    • тліючий
  5. Що відбувається на вістрі блискавковідводу під час грози?

    • виникає коронний розряд, і заряд стікає з вістря, а не накопичується на будинку
    • виникає дуговий розряд, який нагріває дах
    • вістря збирає заряд хмари й зберігає його, як акумулятор
    • нічого: стрижень лише позначає найвищу точку даху
  6. Деві з’єднав вугільні електроди, приєднані до батареї, а потім трохи розсунув. Чому кінці електродів розжарилися?

    • їх ззовні нагріло світло дуги
    • у місці з’єднання опір найменший, тому там немає струму
    • батарея нагріває електроди хімічною реакцією
    • у місці з’єднання опір найбільший, тож за законом Джоуля — Ленца там виділяється найбільше теплоти
  7. Чому тліючий розряд виникає за низького тиску газу?

    • за низького тиску в газі більше молекул
    • за низького тиску газ нагрівається понад 4000 °С
    • частинки далеко одна від одної, тож електрон між зіткненнями встигає набрати енергію для ударної йонізації
    • за низького тиску електрони взагалі не стикаються з атомами
  8. Під час одного розряду блискавки виділяється в середньому 1 млрд Дж — стільки ж, скільки під час згоряння 31 л бензину. Скільки бензину треба спалити, щоб виділилося стільки енергії, скільки дають 4 таких розряди?

    • 31 л
    • 124 л
    • 7,75 л
    • 35 л

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Фізика, 9 клас · § 5 · Види газових розрядів

Зорі на щоглах

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі