Проста просвіта › Фізика › 9 клас
§5. Види самостійних газових розрядів: комікс «Зорі на щоглах»
1. Яхт-клуб на Дніпрі, 20:00 — Зорі на щоглах
Марко: Сенека писав: перед грозою «зорі ніби сходять із неба та сідають на щогли кораблів». Що це?
Ірина: Один із самостійних газових розрядів — тих, що йдуть без зовнішнього йонізатора (§ 4).
Дарина: Видів чотири. Знайдімо, котрий сідає на щогли!
2. Крок 1 — Чому розряд світиться
Ірина: Розігнаний полем електрон б’є атом. Буває, не вибиває електрон, а лише дає енергію: атом збуджується.
Ірина: За кілька наносекунд атом віддає цю енергію фотоном — «порцією» світла.
Марко: А збуджується величезна кількість атомів — тому розряд і світиться!
3. Крок 2 — Чотири підозрювані
Ірина · вчителька: Коронний — фіолетова корона біля вістря. Іскровий — яскраві зигзаги. Тліючий — рівне світіння трубки.
Ірина · вчителька: Дуговий — сліпуче дугоподібне полум’я. Кожен — за своїх умов: тиск, напруга, температура.
Дарина: Тоді шукаймо за умовами, хто сідає на щогли!
4. Крок 3 — Тліючий: вивіска клубу
Дарина: Вивіска — трубка з розрідженим газом. За низького тиску газ світиться рівно: це тліючий розряд.
Ірина · вчителька: Частинки далеко, тож електрон між зіткненнями встигає набрати енергію для ударної йонізації.
Марко: Лампи денного світла, газові лазери, кольорові трубки — це він. Але щогли в повітрі, тиск звичайний.
5. Крок 4 — Дуговий: дослід Деві
Ірина: Деві з’єднав вугільні електроди від батареї й трохи розсунув. Між ними спалахнула електрична дуга.
Ірина: У місці з’єднання опір найбільший, тож за законом Джоуля — Ленца там найбільше теплоти: 4000–7000 °С.
Марко: І з розжареного катода вилітають електрони — термоелектронна емісія. Тому струм іде й через проміжок!
6. Крок 5 — Дуга працює
Марко: Дуга — понад 4000 °С, майже за будь-якого тиску. Світить у прожекторах, плавить метал в електропечах.
Дарина: І зварює метали! Перший у світі суцільнозварний міст через Дніпро — міст Патона в Києві.
Марко: А зорі на щоглах слабкі й холодні — це не дуга.
7. Крок 6 — Іскровий: тріск і зигзаг
Дарина: Знімаю синтетичний светр — тріщить! Іскра виникає за атмосферного тиску й великої напруги.
Ірина: Як у свічці запалювання (12–15 тис. В). Іскровий розряд — зигзаги, що тривають десятки мікросекунд.
Ірина: Тріск — бо газ у каналі різко нагрівається, повітря швидко розширюється: виникає ударна хвиля.
8. Крок 7 — Блискавка
Ірина · вчителька: Блискавка — гігантська іскра. Низ хмари зазвичай заряджений негативно, верх — позитивно.
Марко: Напруга — сотні мільйонів вольтів, струм — сотні тисяч амперів. А грім — та сама ударна хвиля.
Дарина: Один розряд — у середньому 1 млрд Дж, як 31 л бензину. Тож 3 розряди — 3 · 31 л = 93 л.
9. Крок 8 — Правила грози
Ірина: Усі в автобус, вікна й двері зачинити! Металевий корпус — клітка Фарадея, блискавка не проникне.
Дарина: Блискавка частіше б’є у високі предмети. Тому в полі треба присісти, а не бігти.
Ірина: І не ставати під поодиноке дерево, не купатися, не запускати змія: мокра мотузка проводить струм.
10. Крок 9 — Зорі на щоглах
Марко: На верхівках щогл — слабке фіолетове світіння! Ось вони, зорі Сенеки!
Ірина · вчителька: На гострих кінцях — заряд, протилежний хмарі. Біля вістря поле таке сильне, що заряд стікає.
Дарина: І йонізує повітря. Це коронний розряд — «вогні святого Ельма»!
11. Крок 10 — Блискавковідвід
Ірина: Блискавковідвід: гострий стрижень вище за дах (1), товстий провідник (2), метал глибоко в землі (3).
Ірина: На вістрі виникає коронний розряд: заряд не накопичується на будинку, а стікає з вістря.
Марко: Його приписують Франкліну (1752 р.). А давні моряки прив’язували до меча на щоглі мотузку в море!
12. Фініш — Зорі на щоглах
Дарина: Розібрали всі чотири: тліючий у вивісці, дуговий у зварюванні, іскровий — блискавка, коронний — щогли.
Марко: І всі світяться, бо збуджені атоми випромінюють фотони.
Ірина: А зорі на щоглах — коронний розряд. Тепер тест!
Тест: 8 запитань
Чому самостійний газовий розряд зазвичай супроводжується світінням?
- молекули газу згоряють, як дрова
- вільні електрони світяться самі по собі
- атоми, збуджені ударами електронів, випромінюють фотони
- йони спалахують, коли торкаються електродів
Чому іскровий розряд супроводжується тріском, а блискавка — громом?
- температура й тиск у каналі розряду різко зростають, повітря швидко розширюється — виникає ударна хвиля
- електрони, вдаряючись об атоми, видають звук
- грозові хмари стикаються між собою
- звук випромінюють фотони разом зі світлом
Гроза застала вас у полі. Як правильно вчинити?
- бігти полем до найближчого лісу
- сховатися під поодиноким деревом
- перечекати під копицею сіна
- присісти, щоб не вивищуватися над місцевістю
Сенека писав, що перед грозою «зорі ніби сходять із неба та сідають на щогли кораблів». Який розряд він описав?
- іскровий
- коронний
- дуговий
- тліючий
Що відбувається на вістрі блискавковідводу під час грози?
- виникає коронний розряд, і заряд стікає з вістря, а не накопичується на будинку
- виникає дуговий розряд, який нагріває дах
- вістря збирає заряд хмари й зберігає його, як акумулятор
- нічого: стрижень лише позначає найвищу точку даху
Деві з’єднав вугільні електроди, приєднані до батареї, а потім трохи розсунув. Чому кінці електродів розжарилися?
- їх ззовні нагріло світло дуги
- у місці з’єднання опір найменший, тому там немає струму
- батарея нагріває електроди хімічною реакцією
- у місці з’єднання опір найбільший, тож за законом Джоуля — Ленца там виділяється найбільше теплоти
Чому тліючий розряд виникає за низького тиску газу?
- за низького тиску в газі більше молекул
- за низького тиску газ нагрівається понад 4000 °С
- частинки далеко одна від одної, тож електрон між зіткненнями встигає набрати енергію для ударної йонізації
- за низького тиску електрони взагалі не стикаються з атомами
Під час одного розряду блискавки виділяється в середньому 1 млрд Дж — стільки ж, скільки під час згоряння 31 л бензину. Скільки бензину треба спалити, щоб виділилося стільки енергії, скільки дають 4 таких розряди?
- 31 л
- 124 л
- 7,75 л
- 35 л
Відповіді й пояснення — у самому коміксі.