Проста просвіта › Фізика › 9 клас

§1. Електричний струм у металах: комікс «Дріт між вогнем і льодом»

Фізика, 9 клас. Підручник: В. Бар'яхтар, Ф. Божинова, С. Довгий та ін., Ранок, 2026. Комікс пояснює тему простою мовою і не замінює підручник.

1. Фізкабінет, 19:00 — Дріт між вогнем і льодом

Остап Іванович: Сьогодні сталевий дріт пройде крізь вогонь і лід. Подивимось, що буде з його опором.

Дарина: А що взагалі біжить дротом, коли тече струм?

Марко: І чому всі метали так добре проводять струм?

2. Крок 1 — Електронний газ

Остап Іванович: Метал — кристалічна ґратка з позитивних йонів. Між ними снують вільні електрони.

Дарина: Без поля вони мечуться хаотично, як молекули газу: «електронний газ».

Марко: Шлях одного електрона — зиґзаґ. Метушні багато, а в середньому він на місці.

3. Крок 2 — Вмикаємо поле

Остап Іванович: Є поле E: електрони, не припиняючи хаотичного руху, зміщуються до «+».

Марко: Струм у металах — напрямлений рух вільних електронів! Йони лишаються на місцях.

Дарина: Електронів величезна кількість — тому всі метали добре проводять струм.

4. Крок 3 — Хто куди біжить

Остап Іванович: Напрямок E — це сила на «плюс». Електрон негативний: сила на нього протилежна до E.

Остап Іванович: Тому в колі електрони біжать від «−» джерела до «+».

Остап Іванович: А за напрямок струму прийнято рух «плюсів»: від «+» до «−», проти руху електронів.

5. Крок 4 — Дослід Стюарта — Толмена

Остап Іванович: 1916 р., Толмен і Стюарт: котушку з дротом швидко обертали й різко зупиняли.

Дарина: Частинки бігли далі за інерцією, як кулька на візку, що загальмував.

Марко: За напрямком відхилення стрілки гальванометра — частинки негативні. Це електрони!

6. Крок 5 — Спіраль у вогні

Остап Іванович: Гріємо сталеву спіраль, напруга незмінна. Це дослід для лабораторії, не для дому!

Остап Іванович: Стрілка амперметра опускається — сила струму зменшується.

Дарина: Бо I = U/R: опір спіралі зростає! Гарячі йони тремтять і заважають електронам.

7. Крок 6 — Формула опору

Остап Іванович: R = R₀(1 + αt): R₀ — опір за 0 °С, α — температурний коефіцієнт електричного опору.

Остап Іванович: Одиниця α — К⁻¹, тобто 1/К (або 1/°С). Графік — пряма вгору.

Остап Іванович: Вольфрам, α = 0,005 К⁻¹, R₀ = 50 Ом. За 400 °С: R = 50 · (1 + 0,005 · 400) = 150 Ом.

8. Крок 7 — Таблиця й загадковий дріт

Марко: У ніхрому α лише 0,0001 К⁻¹: його опір майже не змінюється.

Дарина: Дріт: 40 Ом за 0 °С, 48 Ом за 50 °С. α = (R − R₀) : (R₀ · t).

Марко: (48 − 40) : (40 · 50) = 0,004 К⁻¹. Як у міді чи алюмінію!

9. Крок 8 — Задача з реостатом

Остап Іванович: Сталь, α = 0,006 К⁻¹. За 0 °С — 200 Ом і 0,26 А. А за 50 °С? Напруга та сама.

Дарина: U = 0,26 · 200 = 52 В, R = 200 · (1 + 0,006 · 50) = 260 Ом.

Марко: I = 52 : 260 = 0,2 А. Коротше: I = I₀ : (1 + αt) = 0,26 : 1,3.

10. Крок 9 — Дріт-градусник

Остап Іванович: Термометр опору: платиновий дріт на стрижні з ізолятора в металевому корпусі.

Марко: Опір дроту залежить від температури — за ним її й визначають. Шкала одразу в °С.

Дарина: R₀ = 100 Ом, показ 140 Ом: t = (140 − 100) : (100 · 0,004) = 100 °С.

11. Крок 10 — Лід: опір зникає

Остап Іванович: 1911 р., Камерлінг-Оннес охолоджує ртуть майже до −273 °С.

Остап Іванович: За 4,15 К питомий опір ртуті стрибком падає до нуля!

Остап Іванович: Надпровідність — властивість речовин і матеріалів за певних температур втрачати електричний опір.

12. Крок 11 — Без утрат, але з холодом

Дарина: Опору немає — струм не нагріває дріт. Передача енергії без утрат!

Марко: Але охолодження забирає купу енергії. За кімнатної температури — поки ні.

Остап Іванович: 1933 р.: над надпровідником левітує магніт. Звідси маглев — понад 500 км/год.

13. Фінал — Дріт між вогнем і льодом

Дарина: У вогні опір росте: R = R₀(1 + αt), і за тієї ж напруги струм слабшає.

Марко: А в лютому холоді деякі метали стають надпровідниками — опір падає до нуля.

Остап Іванович: А струм у металі — це вільні електрони, що зміщуються проти поля. Тепер тест!

Тест: 8 запитань

  1. Що являє собою електричний струм у металах?

    • напрямлений рух позитивних йонів ґратки
    • напрямлений рух вільних електронів
    • напрямлений рух негативних йонів
    • напрямлений рух атомів металу
  2. Електрон перебуває в електричному полі (рисунок). Як напрямлена сила, з якою поле діє на електрон?

    • праворуч, уздовж ліній поля
    • перпендикулярно до ліній поля
    • ліворуч, протилежно до ліній поля
    • ніяк: на вільний електрон поле не діє
  3. Котушку з металевим дротом швидко обертали й різко зупинили; стрілка гальванометра відхилилася. Що довів дослід Стюарта — Толмена?

    • вільні носії заряду в металах — електрони
    • струм у металах створюють позитивні йони
    • під час гальмування опір дроту стає нульовим
    • електрони в металі нерухомі, рухаються йони
  4. Опір вольфрамової нитки за 0 °С дорівнює 100 Ом. Яким він буде за 800 °С? Для вольфраму α = 0,005 К⁻¹.

    • 104 Ом
    • 400 Ом
    • 600 Ом
    • 500 Ом
  5. Сталеву спіраль (α = 0,006 К⁻¹) за 0 °С увімкнули під незмінну напругу, амперметр показав 0,48 А. Що він покаже, коли спіраль нагріється до 100 °С?

    • 0,768 А
    • 0,48 А
    • 0,3 А
    • 0,192 А
  6. Опір дроту за 0 °С дорівнює 25 Ом, а за 100 °С — 35 Ом. Який температурний коефіцієнт електричного опору цього металу?

    • 0,1 К⁻¹
    • 0,004 К⁻¹
    • 0,4 К⁻¹
    • 0,0029 К⁻¹
  7. Що сталося, коли Камерлінг-Оннес охолодив ртуть до 4,15 К?

    • її питомий опір плавно зріс
    • її питомий опір не змінився
    • її питомий опір став удвічі більшим
    • її питомий опір стрибком упав до нуля
  8. Струм іде дротом, який перебуває в надпровідному стані. Чи виділяється в дроті теплота?

    • ні: опору немає, тож немає й утрат на нагрівання
    • так, більше, ніж у звичайному мідному дроті
    • так, стільки ж, як у звичайному мідному дроті
    • так, бо дріт треба весь час охолоджувати

Відповіді й пояснення — у самому коміксі.

Фізика, 9 клас · § 1 · Електричний струм у металах

Дріт між вогнем і льодом

Гортай свайпом або стрілками на клавіатурі